Що чекає Україну: В ЄС остаточно розвінчали міфи про асоціацію

  1. Орфографічна помилка в тексті:

17 січня 2014 року, 21:51 Переглядів: 17 січня 2014 року, 21:51 Переглядів:   В ЄС розповіли про головні помилки на тему асоціації

В ЄС розповіли про головні помилки на тему асоціації. Фото: & nbsp; newsradio.com.ua.

Офіційне представництво Євросоюзу в Україні спростувало розхожі міфи про наслідки Асоціації Україна-ЄС. Відповідний текст опублікований на сайті відомства.

МІФ 1.

"Якщо Угода буде підписана, традиційний експорт з України в Росію зазнає втрат через введення Україною європейських стандартів".

Спростування. Стандарти ЄС не є бар'єром для європейських компаній, що експортують свою продукцію в Росію, або співпрацюють з російськими компаніями. Для української економіки стандарти ЄС спростять задачу досягнення відповідностей зі стандартами Митного союзу. Чи не будуть втрачені і інвестиції , Необхідні для поліпшення процесу виробництва в тих галузях української економіки, які зараз є застарілими.

У 2012 році ЄС в цілому експортував до Росії приблизно в дев'ять разів більше, ніж Україна. Якщо врахувати, що населення України приблизно в одинадцять разів менше, ніж населення ЄС, це означає, що експорт на душу населення з ЄС до Росії і з України в Росії мають приблизно однаковий масштаб - незважаючи на те, що Україна і Росія мають привілейовані торговельні відносини (безмитну торгівлю) та те, що стандарти України та Росії близькі один до одного, що має спростити для України експорт в Росію. Це свідчить про те, що впровадження стандартів не є великим тягарем для експорту продукції в Російську Федерацію.

МІФ 2.

"Вартість реформ в Україні, пов'язаних з Угодою про асоціацію, буде складати близько 160 млрд доларів США".

Спростування. 160 млрд доларів - це сума компенсації, яку просили деякі українські чиновники для того, щоб покрити витрати на реформи, пов'язані з Угодою про асоціацію. Цей обсяг "витрат" еквівалентний всьому ВВП України в 2010 році. Якщо припустити, що період впровадження Угоди триватиме 10 років, то "витрати" на реформи, що проводяться щорічно протягом наступних десяти років, складуть 10% від річного ВВП країни. Така сума є безпрецедентною, а також набагато більша за ту, що була використана Польщею у впровадженні ній всього законодавства ЄС в процесі вступу в Союз. Цим цифрам не вистачає достовірності - на їх підтримку не було надано ніяких надійних доказів і пояснень. Однак якщо Україна прагне модернізувати свою економіку і бути конкурентоспроможною на світовому ринку, вона вимагає серйозних інвестицій. У будь-якому випадку, неправильно розглядати інвестиції як "витрати", оскільки в майбутньому вони принесуть прибутку. Само по собі Угода про асоціацію є інвестицією в модернізацію. Воно здатне активізувати надходження додаткових інвестицій - зокрема, від зарубіжного бізнесу та іноземних держав, а також міжнародних фінансових інститутів (наприклад, ЄБРР і Світового Банку). Насправді, жоден з партнерів ЄС ніколи не розглядав інвестиції як витрати, пов'язані з впровадженням Угоди про асоціацію або створенням зони вільної торгівлі. Жоден з партнерів ніколи навіть не мріяв про компенсацію.

МІФ 3.

"Щоб підписати Угоду, Україна повинна спочатку виконати умови МВФ, пов'язані з ціною на газ , Обмінним курсом гривні і фіскальним балансом ".

Спростування. Вимоги МВФ про отримання кредитної угоди з Україною не є передумовою для підписання Угоди про асоціацію. Про них не згадується в Угоді. Крім того, жодна організація або орган ЄС ніколи не розглядали ці вимоги в такому контексті.

Якщо говорити конкретніше, Угода про асоціацію не містить жодного положення про умови, пов'язане з цінами на газ, курсу гривні або фіскальним балансом. Однак, незважаючи на те, що вимоги МВФ не пов'язані з Угодою про асоціацію, ЄС вважає, що їх виконання сприятиме процесу економічних реформ та модернізації України.

МІФ 4.

"Підписання Угоди призведе до напливу товарів ЄС на ринки України. Українські виробники не зможуть з ними конкурувати і будуть змушені піти з бізнесу".

Спростування. Перехідний період до повної лібералізації ввізних мит ЄС становить 7 років, для України він досягає десяти років (в автомобільній галузі - навіть п'ятнадцяти років). ЄС ліквідує свої тарифи раніше, ніж Україна. Зобов'язання ЄС щодо зменшення тарифів втіляться в життя вже на початковому етапі (торгівля за більшістю товарів буде лібералізована в перші роки після вступу Угоди в силу). Україна ж не потрібно проводити лібералізацію більшості своїх тарифів до завершення перехідних періодів. Такий підхід дає українським виробникам час для того, щоб пристосуватися до нового середовища. У найбільш чутливих секторах економіки, де буде лише часткова лібералізація, зменшення тарифів з боку України будуть більш консервативними, ніж з боку ЄС. Обидві сторони - Україна і ЄС - обмежать тарифну лібералізацію в деяких своїх найбільш чутливих сферах. Це буде відбуватися за рахунок введення так званих тарифних квот і зобов'язань з проведення часткової лібералізації тарифів протягом 5, 7 або 10 років. І навіть в цьому випадку зобов'язань в України менше, ніж у ЄС.

МІФ 5.

"Сьогодні продукція українських компаній не відповідає стандартам ЄС, тому вони не зможуть експортувати свою продукцію в Євросоюз. Тому угода про асоціацію принесе більше вигод Європейського Союзу, ніж Україна".

Спростування. По-перше, таке припущення не так, адже приблизно чверть українського експорту припадає на ринок ЄС. Таким чином, досить багато компаній з України відповідають європейським стандартам, і вони відразу ж отримають вигоду від імплементації Угоди про асоціацію.

По-друге, ринок ЄС майже сто разів більше ринку України. Іншими словами, Україна має можливість отримати від Угоди набагато більше, ніж ЄС.

У той час як Угода надає Україні негайний доступ до ринку ЄС, відкриття українського ринку для європейського експорту відбуватися з деякою затримкою. Це потрібно для того, щоб дозволити українським компаніям поступово адаптуватися до нових умов.

МІФ 6.

"Країни колишнього радянського блоку, які останні десятиліття розвивали економічні зв'язки з ЄС, не отримали від цього великий зиск".

Спростування. Країни Центральної та Східної Європи (включаючи колишні республіки СРСР), які увійшли до ЄС, можу стати хорошим орієнтиром для України. Особливо йдеться про період, коли ці країни вже підписали угоди про створення зони вільної торгівлі з ЄС, однак ще не були кандидатами на членство в Євросоюзі.

Економічні вигоди, які отримали ці країни перед тим, як стали кандидатами на вступ до ЄС, не пов'язані зі статусом кандидата на вступ, проте є наслідком міцних торгових і економічних зв'язків, збудованих між цими країнами та ЄС. Усунення торгових бар'єрів і проведення реформ цими країнами подібно до того, яке пропонується Україні в Угоді про асоціацію, що включає в себе створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

У цьому контексті було б доцільно порівняти еволюцію деяких з цих країн і України. Ці країни отримали чимало користі, зокрема:

Збільшення ВВП на душу населення. Перед розпадом Ради економічної взаємодопомоги в 1990 році ВВП на душу населення Польщі був на 8% більше, ніж в Україні. За наступні 5 років польський ВВП збільшився в чотири рази.

Збільшення експорту. У 1990 році експорт на душу населення України був майже дорівнює експорту Польщі та перевищував румунський на 50%. У 1995 році він став удвічі менше експорту Польщі та зрівнявся з експортом Румунії.

Збільшення інвестицій. Протягом 5 років (з 1990 по 1995 рік) загальні інвестиції в Україну зменшилися на 42%. Одночасно в Польщу вони виросли на 64%.

Номінальний ВВП Польщі, Румунії та України в доларах США за 1990-2012 рр (джерело: Всесвітній Банк)

Номінальний ВВП Польщі, Румунії та України в доларах США за 1990-2012 рр (джерело: Всесвітній Банк)

Зростання реального ВВП України і десяти країн, що приєдналися до ЄС у 2004 році, в доларах США в 1990-2012 рр. (джерело: Всесвітній Банк)

(джерело: Всесвітній Банк)

Експорт на душу населення в Україні і десятці східноєвропейських країн, які приєдналися до ЄС в 2004-2007 рр., В доларах США в 1990-2012 рр. (джерело: Світовий банк)

(джерело: Світовий банк)

Нагадаємо, раніше перший віце-прем'єр Сергій Арбузов висловив упевненість, що асоційований договір між Україною і ЄС буде укладено в цьому році .

Як відомо, 21 листопада 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення призупинити процес підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС. Своє рішення уряд аргументував тим, що в разі укладення договору економіка країни сильно постраждає, і Україні загрожуватиме дефолт.

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Що чекає Україну: В ЄС остаточно розвінчали міфи про асоціацію". інші Новини політики дивіться в блоці "Останні новини"

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ