Контрольний пакет акцій - а що це, власне - розбираємо детально

  1. 1 Контрольний пакет акцій - це благо чи велика морока? Як випливає з назви, контрольний пакет акцій...
  2. 3 Види пакетів акцій - аналіз і переваги

1 Контрольний пакет акцій - це благо чи велика морока?

Як випливає з назви, контрольний пакет акцій - це сума цінних паперів, сконцентрованих в руках одного акціонера, будь то фізична або юридична особа, яка дає право контролювати діяльність компанії. Володарі такого пакета можуть самостійно приймати практично будь-які важливі рішення відносно компанії і її діяльності, тобто, по суті, є одноосібним органом управління.

Якщо говорити про процентному вираженні, то de jure контрольної вважається частка 50% + 1 акція. В даному випадку немає можливості для конфлікту інтересів, так як таким пакетом може володіти лише один акціонер. De facto же контроль над компанією може давати і частка в 20-30% (як, наприклад, у багатьох американських компаніях), за умови великої кількості більш дрібних власників решти акцій. В даному випадку, інші акціонери хоч і володіють, в сумі, великою кількістю цінних паперів, але не є єдиною діючою силою і тому малоефективні в справі управління і контролю над акціонерним товариством.

В даному випадку, інші акціонери хоч і володіють, в сумі, великою кількістю цінних паперів, але не є єдиною діючою силою і тому малоефективні в справі управління і контролю над акціонерним товариством

Так як подібне можливе самоуправство може спричинити за собою ряд небажаних ефектів і спекуляцій, законодавство більшості країн, в тому числі Російської Федерації, обмежує дії великих акціонерів в області важливих для компанії рішень. Для прийняття таких рішень потрібно не половина (контрольна частка), а ¾ голосів акціонерів, що володіють правом голосу:

  • Ліквідація і реорганізація компанії. Будь-які дії, спрямовані на зміну статусу компанії (наприклад, з ВАТ, відкритого акціонерного товариства, в ЗАТ, закрите акціонерне товариство, і навпаки), злиття або поглинання можуть бути зроблені тільки після голосування 75% пайових пайовиків, які беруть участь у загальних зборах акціонерів.
  • Визначення вартості цінних паперів компанії при наступних емісіях, у разі якщо потрібно, наприклад, збільшення статутного капіталу АТ. Актуально як для закритих, так і для відкритих емісій.
  • Рішення про придбання компанією власних акцій, раніше випущених на фондовий ринок, так званих викуплених цінних паперів (ст. 48 і ст. 49 закону РФ «Про акціонерні товариства»).
  • Здійснення великої угоди на суму, що перевищує половину величини активів акціонерного товариства, оцінених за їх балансової вартості, на день укладання угоди (ст. 79, пункт 3 закону РФ «Про акціонерні товариства»).
  • Зміна величини статутного капіталу в бік його зменшення, за рахунок зниження номінальної вартості що знаходяться в обігу акцій. Подібні дії спричинять за собою зниження ринкової вартості всіх цінних паперів компанії, що знаходяться в обігу. Саме з цієї причини меншість серед акціонерів має право заблокувати таке рішення мажоритарників, щоб уникнути знецінення своїх інвестицій.

Виходить, що, з одного боку, контролюючи 50% + 1акція, власник пакета здатний управляти акціонерним товариством практично одноосібно. Однак найважливіші рішення все ж зобов'язаний приймати спільно з іншими акціонерами компанії. Таким чином, обов'язків і відповідальності у такого власника акції нітрохи не менше, ніж прав, що врівноважує ситуацію, і не дозволяє зі стовідсотковою впевненістю стверджувати, що повний контроль над компанією - це безумовне благо.

2 Блокуючий і мажоритарний пакет акцій, а також завидна частка міноритаріїв

Наступним за величиною, після контрольного, вважається блокуючий пакет акцій. Законодавчо подібний пакет цінних паперів визначається як 25% + 1 акція, сконцентровані в руках одного власника. Насправді, як і у випадку з попереднім типом, фактично розмір пакета може бути значно менше, зазвичай мова йде про другий за величиною акціонера конкретної компанії.

Як випливає з назви, такий пакет дозволяє блокувати значимі рішення мажоритарія або загальних зборів акціонерів. Вище описані ситуації, в яких закон виступає в захист власників невеликих пакетів цінних паперів, обумовлюючи необхідність голосування ¾ акцій, що беруть участь в зборах. Тримачі єдиного пакета, в розмірі 25% + 1 акція, відповідно, можуть заблокувати практично будь-які рішення, так як саме їх голоси буде бракувати для досягнення порогу в ¾, зазначених в законі «Про акціонерні товариства».

Тримачі єдиного пакета, в розмірі 25% + 1 акція, відповідно, можуть заблокувати практично будь-які рішення, так як саме їх голоси буде бракувати для досягнення порогу в ¾, зазначених в законі «Про акціонерні товариства»

Міноритарний пакет цінних паперів, зосереджений в руках одного акціонера, не дозволяє останньому брати участь в управлінні акціонерним товариством і приймати важливі рішення в рамках загальних зборів акціонерів. Такий пакет акцій носить також назву «неконтролюючих». Російське законодавство визначає міноритарного власника цінних паперів, як власника мінімум 1% частки компанії. Тримачі меншої частки називаються роздрібними акціонерами.

Мажоритарний пакет, на противагу міноритарного, являє собою значну частку в капіталі компанії, точна кількість в процентному вираженні залежить від структури акціонерів АТ. Такий пакет не обов'язково дає право на повний одноосібний контроль (не плутати з контрольним), але має широкий спектр прав і можливостей в рамках загальних зборів акціонерів.

У міжнародній практиці далеко не кожна компанія управляється власником контрольної частини цінних паперів, проте мажоритарний акціонер (і часто не один) присутній практично в кожному акціонерному товаристві. Як правило, такі власники беруть активну участь в процесі управління підконтрольної їм компанією і проявляють свою владу не тільки в рамках щорічних загальних зборів акціонерів, але часом навіть засідають в Раді АТ (наступним після Зборів головним органом управління акціонерного товариства) або займають інші важливі керівні посади.

3 Види пакетів акцій - аналіз і переваги

Вище були представлені всі види пакетів акцій, описані в економічній теорії і законодавчій практиці країн з розвиненою економікою і вільним обігом капіталу. На підставі характеристик пакетів можна зробити висновок про переваги і недоліки кожного з точки зору інвестора.

Великі вкладення в цінні папери та придбання частки 50% і більше гарантує наступні переваги:

  • Можливість практично одноосібно управляти акціонерним товариством і розпоряджатися доходами компанії (в тому числі приймати рішення про виплату дивідендів).
  • Активну участь в житті компанії дозволяє контролювати її розвиток не тільки в теперішньому часі, але і в довгостроковій перспективі.

Нарівні з перевагами, даний тип управління АТ передбачає і недоліки:

  • Високий рівень ризику. При одноособовому керуванні зростає ризик помилки єдиного керуючого, чого можна було б уникнути при колективному регулювання діяльності.
  • Велика відповідальність і необхідність постійно вкладати не тільки і не стільки фінансові кошти, скільки власні сили на контроль і управління.

Саме про таких людей, які ризикують і готових не тільки до переваг володіння великим капіталом, а й до його недоліків, Уїнстон Черчилль говорив: «Ціна величі - відповідальність».

Придбання блокує частки має менше переваг в тому, що стосується поточних справ компанії і управління нею, однак частка відповідальності часом нітрохи не нижче. Саме власники подібної долі можуть і повинні стати регулюючої силою, яка не дозволить великому держателю цінних паперів компанії творити все, що заманеться. Їх функція скоріше контролює, ніж керуюча.

Міноритарні акціонери самі безправні в даному контексті, однак і відповідальності за можливі провали і фінансові негаразди АТ на них мінімум. Тому цей тип інвестування - малими частками в різні компанії, без керуючого більшості - ми радимо тим, хто прагне зберегти і примножити свій капітал, але не володіє достатнім бажанням або знаннями для повноцінного управління своїми вкладеннями.

Якщо говорити про вартість цінних паперів, то і вона може відрізнятися в рамках однієї і тієї ж компанії, але пакетів різної величини. Логічно, що міноритарні пакети коштують дешевше мажоритарних або тих, що дозволяють одноосібно управляти акціонерним товариством. При цьому вартість акцій маленького пакету безпосередньо залежить в першу чергу від стандартних чинників, які формують вартість інвестиції: прибутковість АТ, розмір і тенденція дивідендних виплат, репутація компанія і її ринкова вартість, а також ряд інших непрямих факторів, таких як стабільність політичної ситуації в країні , де знаходяться офіси компанії, і розмір податкового тягаря.

Ціна контрольної частки обумовлена не стільки вищеназваними факторами (які, тим не менш, відіграють істотну роль в утворенні кінцевої вартості), скільки престижністю та розміром компанії - предмета інвестицій, і потенційними можливостями для розширення сфер впливу на конкретний ринок і економіку в цілому.

Ці фактори також слід враховувати при виборі інвестиційної стратегії і компаній для вкладення своїх капіталів. Адже в залежності від Ваших знань, навичок і цілей, обрана тактика принесе позитивний або незадовільний результат. Будьте, будь ласка, уважні!

Контрольний пакет акцій - це благо чи велика морока?