Іноземним інвесторам для інвестування в Україну потрібні відповіді на головні політичні питання

  1. Новини по темі
  2. Новини по темі
  3. Новини по темі

Фото з відкритих джерел

Баритися із врятуванням фінансового ринку України категорично не можна. Фінансовий удар може виявитися сильніше гарячої локальної війни. Банківська система вже, як то кажуть, на ладан дихає, тому що після націоналізації "ПриватБанку" Мінфін став власником 55% цієї системи, і зараз до 70% всіх непрацюючих кредитів сконцентровані в держбанках (червона межа, за яку не можна заходити, - це 40%). Важко вмирає і наш ринок цінних паперів, тому що не проведене жодного IPO, немає нових емісій надійних корпоративних облігацій, а в індексному кошику найбільшою вітчизняної фондової біржі перебувають акції всього лише 4 емітентів

Навіть досягнення мирних домовленостей в зоні АТО найближчим часом не допоможе істотно підняти котирування на увазі свою короткостроковість. Наявність фундаментальних проблем української transition economy буде стримувати прихід на наш ринок цінних паперів портфельних інвесторів до моменту, коли новий склад Кабміну заявить про готовність приступити до реальних реформ (податкових, бюджетних, судових, адміністративних). Якщо ми це побачимо, то, за умови реалізації очікувань, до нас зайдуть великі західні і азіатські інвестори і, наприклад, індекс "Української біржі" може за 2018 рік вирости на 30-40% від можливого "дна".

Але поки на український ринок ще не почали заходити американські і азіатські "long only" фонди і хедж-фонди, наповнені приватним капіталом. Але вони прийдуть, як тільки отримають відповіді на головні політичні питання. При цьому українські акції і корпоративні облігації іноземні інвестори куплять в першу чергу, хоча основним "тригером" ралі буде не стільки макроекономічна стабілізація, скільки будь-які хороші новини з реального сектора економіки України. Наприклад, на думку китайських інвесторів, серед інвестиційних тим, порівнянних з акціями та облігаціями як по потенційної прибутковості, так і за рівнем ризику, можна відзначити українські компанії в таких областях: АПК, енергетика і фінансовий лізинг.

Новини по темі

Новини по темі

Ми хочемо в Євросоюз, однак, китайські інвестори і експортери все більше зміцнюють свої позиції в Україні, в першу чергу, за рахунок європейських конкурентів, яких рецесія змусила скорочувати своє виробництво. Це, зокрема, стосується виробників побутової техніки, телекомунікаційного та енергетичного обладнання, а також китайські інвестори придбали наших державних облігацій на рекордну суму понад 6 млрд дол. США. І тепер КНР є одним з найважливіших стратегічних партнерів для України, займаючи друге місце за обсягом товарообігу.

Звичайно, вже всім очевидно, що починається активний рух економічної експансії Китаю в Україну. Ця експансія також широко крокує по країнах Євросоюзу. Тільки в 2016 році Китай інвестував за кордон 170 млрд дол. США, при цьому китайці в минулому році купили 309 європейських підприємств на суму 85,8 млрд доларів. В Україні, згідно з даними посольства КНР, китайські інвестиції за весь період наших взаємин поки склали не більше 7 млрд дол. США (і це в основному, як вже зазначав, в державні облігації). Так, це занадто мало, тому попереду нас чекає величезна робота на українському ринку M & A і в інвестиційному бізнесі.

І динаміка появи нових замовлень на 2018 рік на тему нових інвестиційних проектів і нових угод з купівлі-продажу різних активів не може не радувати. Ось і 16 листопада 2017 року Києві відбудеться урочисте відкриття II Українського форуму Шовкового шляху. Підготовлено стратегічний проект створення інвестиційно-біржового центру в Україні на основі сучасних технологій провідної китайської біржі, до складу якого увійдуть: корпоративний інвестиційний фонд "Азія - Privat Equity Fund"; міжнародна товарно-біржова платформа; українська біржа (фондова); український комерційний банк; українська асоціація міжнародних інвесторів. Належить організувати і розгорнути діяльність на тривалий і стійкий ріст самостійної інфраструктури українського товарного і фондового ринків, а також ринку деривативів за підтримки китайських інвесторів.

Новини по темі

Новини по темі

Тому тепер баритися із врятуванням фінансового ринку України категорично не можна. Фінансовий удар може виявитися сильніше гарячої локальної війни. Банківська система вже, як то кажуть, на ладан дихає, тому що після націоналізації "ПриватБанку" Мінфін став власником 55% цієї системи, і зараз до 70% всіх непрацюючих кредитів сконцентровані в держбанках (червона межа, за яку не можна заходити, - це 40%). Важко вмирає і наш ринок цінних паперів, тому що не проведене жодного IPO, немає нових емісій надійних корпоративних облігацій, а в індексному кошику найбільшою вітчизняної фондової біржі перебувають акції всього лише 4 емітентів. Торгуються акції тільки двох емітентів - "Укрнафти" і "Центренерго" (але перше АТ не виплачує дивіденди міноритарним акціонерам, а друге товариство намір перевести з ПАТ в ПрАТ).

Ось чому на перший план вийшла двоєдине завдання по створенню фронт-офісу по залученню на українському ринку спільного інвестування заощаджень фінансово заможних громадян і активізація співпраці з азіатськими та американськими інвесторами. Нам треба тонко, витончено і професійно боротися за довгі гроші, перш за все, стратегічних інвесторів з Китаю. Сьогодні у всьому світі йде безкомпромісна боротьба за багатомільярдні прямі китайські інвестиції (за даними міністерства торгівлі КНР, нефінансові прямі інвестиції в 53 країни, які є частиною проекту "Один пояс, один шлях", склали в 2016 році 14,5 млрд дол. США).

Тому з початком діяльності цього фронт-офісу має відкритися друге дихання українського фінансового ринку. Пора в КМУ, ВРУ І Адміністрації президента зрозуміти, що заощадження населення - це зараз головне джерело довгих грошей для проведення економічних реформ, а також основний інвестиційний ресурс для реального сектора економіки України, включаючи військово-промисловий комплекс. Нарешті, нашим чиновникам і силовикам давно пора припинити ганьбити нас фінансовою безграмотністю перед іноземними інвесторами.

Зовсім недавно інвестор з Китаю показував мені "гаряче" повідомлення наших силовиків, які в середині минулого місяця обшукали ряд київських підприємств у справі про махінації на фондовій біржі на суму в 25 млрд гривень. "Покупцями" цінних "паперів були підприємства реального сектора економіки (інвестиційні фонди, страхові компанії), які використовували їх в своїх злочинних схемах", - говорилося в повідомленні поліції. Але, по-перше, інвестфонди і страхові компанії ну ніяк не належать до реального сектору економіки (досить заглянути хоча б в Вікіпедію, де прочитаєте наступне: "реальний сектор економіки (РЗЕ) - сукупність галузей економіки, які виробляють матеріальні і нематеріальні товари і послуги, за винятком фінансово-кредитних і біржових операцій, які відносяться до фінансового сектору економіки ").

Новини по темі

Новини по темі

По-друге, так звані "сміттєві" акції не можуть потрапити на біржову площадку, тому що перш їм треба пройти процедуру лістингу (знову ж з Вікіпедії - "лістинг - це сукупність процедур включення цінних паперів до біржового списку (список цінних паперів, допущених до біржових торгів), здійснення контролю за відповідністю цінних паперів встановленим біржею умов і вимог). І, по-третє, наш держрегулятор - Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку вже давно припинила торгівлю на будь-якій українській фондовій біржі цінними паперами тих емітентів, відносно яких вбачалися ознаки маніпулювання цінами і.

На закінчення закономірно постає питання: "Верховна Рада з затвердженим нею складом уряду відмовляться від діючої економічної моделі?" Моя відповідь така: "В рамках сьогоднішньої системи влади - це навряд чи можливо". Треба міняти не тільки правила гри, а й самих законодавців.

Олександр ГОНЧАРОВ,

керівник сайту http://privatization.in.ua/ ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не поділяти думку автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", щоб ознайомитись з публікацій і пишіть на blog @ 112.ua .

На закінчення закономірно постає питання: "Верховна Рада з затвердженим нею складом уряду відмовляться від діючої економічної моделі?