Національне рейтингове агентство підрахувало рівень концентрації і конкуренції в банківському секторі Росії. Держбанки займають 60,6% за активами, іноземні банки - 7,7%. Весь банківський сектор є среднеконцентрірованним, а сектора держбанків і системно-значущих банків - висококонцентрованими, з низькою конкуренцією. В середньому по ринку конкуренція за останні 3 роки впала на 10%, особливо різко - вдвічі - вона впала в середовищі приватних банків почасти через відкликання ліцензій ЦБР і «результату» іноземних банків з країни. Тільки в одному секторі - системно-значущих банків конкуренція збільшилася.
НРА розрахувало черговий ренкінг російських банків на 1 травня 2016 року і провело аналіз конкуренції на банківському ринку і зміни концентрації ринку за останні три роки. До цього НРА проводило такий аналіз в лютому 2013 року.
C початку 2012-го по початок 2013-го банківський ринок Росії перейшов з категорії ринків з високою конкуренцією і низькою концентрацією (АdjHHI = 10,8) в категорію ринків з помірною концентрацією і невисокою конкуренцією (АdjHHI = 9,82). При цьому держбанки займали на той момент більше половини ринку. За минулі три роки зазначені тенденції отримали продовження. На 1 травня 2016 року індекс концентрації банківського ринку склав 8,69, тобто банківський ринок став ще на 10% ближче до повної монополії.
Основні результати розрахунків НРА за рівнем конкуренції на банківському ринку представлені в таблиці «Оцінка концентрації банківського ринку РФ і змін в рівні конкуренції ...» Нижче представлені висновки, що випливають із результатів розрахунку.
Незважаючи на невелику удавану зміну ринкової частки за основними кластерам, в наявності чітка тенденція щодо збільшення концентрації. Ця тенденція, зокрема, проявляється в темпах приросту активів за основними кластерам: активи держбанків ростуть швидше активів приватних організацій (64% проти 49%); банки з російським капіталом втричі випереджають за темпами зростання своїх конкурентів - організації з іноземним капіталом (приріст за 3 роки - 62% проти 23%); системно значимі банки протягом 3 років росли удвічі швидше за всіх інших (72% проти 36%).
Ринкова частка державних банків зросла до 60,6%, тобто всього на 2,2%. Системно значущі банки відвоювали собі у інших близько 5% ринку, обсяг якого оцінюється в 78 трлн руб. (Активи-нетто по всіх банках ренкінгу).
За минулі три роки з ринку пішло 239 банків. Основна причина - відгук ліцензії через незаконну банківську діяльність або проблеми з достатністю капіталу. Також кілька банків були приєднані до інших організацій, в цьому плані основна частка M & A активності припала на банк ФК «Відкриття», який приєднав 5 банків і в даний час завершальний приєднання ханти-Мансійського банку «Відкриття».
Активи банків, які покинули ринок, на 1 травня 2016- го становили 2,5 трлн руб., Або більше 5% ринку на той момент.
Таким чином, навіть крах досить великих організацій - Внешпромбанка, Пробизнесбанка, Майстер-банку, НОТА-банку, банку «Інтеркоммерц», «Російського кредиту» - не привів до помітних змін в ренкінгу або рівні конкуренції.
Якщо оцінювати рівень конкуренції всередині груп (тобто тільки між державними банками в рамках їх частки ринку або тільки між банками з іноземним капіталом), то можна зробити досить цікаві висновки.
Наприклад, згідно з розрахунками, конкуренція між державними банками не знизилася, і вона як і раніше вказує на олігополістичних структуру ринку послуг держбанків (АdjHHI = 3,33).
У той же час, якщо подивитися на приватні банки, рівень конкуренції між ними знизився за 3 роки вдвічі (це в тому числі викликане відходом з ринку 250 гравців). Тобто якщо не дивитися на держсектор, то концентрація банківського ринку за три роки збільшилася вдвічі.
При цьому якщо аналізувати конкуренцію всередині групи лідерів, тобто системно значимі банки, то вона навіть зросла і загострилася (зростання AdjHHI з 3,77 до 4,03).
На ринку ж банків з іноземним капіталом був пройдений значимий рубіж на рівні 10, тобто ринок перейшов зі стану високо конкурентного в стан помірно концентрованого.
Іноземні банки в основному скорочували свою присутність на російському ринку. Нові «дочки» іноземних акціонерів можна перерахувати по пальцях: Ікано банк, оней Банк і Чайна Констракшн банк. Їх активи на 1 травня 2016 р склали 18 млрд руб., Або близько 0,02% від всього ринку.
Пішло з ринку також досить небагато іноземних банків: «GE Money» і Хелленік банк в 2014-му були продані російським інвесторам, в 2015-му росіяни також викупили Юніаструм, DbNor, СКИП і І. Д.Є. банк; Сведбанк припинив операції, а казахстанський Старбанк втратив ліцензію, але жоден з цих банків не займав настільки вже значної частини російського ринку.
Санкції і проблеми в економіці, очевидно, ускладнюють роботу іноземних банків в Росії, проте їх присутність, в тому числі в системно значимих (Райффайзен, Юникредит, Росбанк), на ринку зберігається.
Що стосується перерозподілу часток в кредитуванні в першу чергу корпоративного сегмента, то в ньому частина частки, раніше діставалися іноземцям, перейшло до найбільшим вітчизняним банкам.
Прогноз щодо розвитку ситуації на ринку передбачає, що до завершення чистки банківського сектора конкуренція і число гравців на ньому продовжать скорочуватися, хоча таких великих і масштабних втрат ми не чекаємо і вплив дій ЦБ на ринок до кінця 2017 го, коли регулятор планував завершити розчистку сегмента , буде обмеженим.
Якщо західні санкції збережуться, найбільші російські банки, ймовірно, продовжать посилювати свої позиції в корпоративному кредитуванні, при цьому регулятором оголошений курс на «девалютизація» банківських балансів, тобто частка кредитів у валюті буде очікувано скорочуватися.
Що стосується позицій держбанків, то тут все не настільки передбачувано: з одного боку, можливі деякі зміни в частках (наприклад, готується приватизація Ощадбанку, в якому іноземні акціонери вже володіють 46% капіталу, можлива також приватизація та інших держбанків).
Крім того, великі приватні системно значимі банки останнім часом отримують дуже значиму підтримку з боку держави, що, в свою чергу, призвело до посилення конкуренції всередині кластера системно значимих банків.
Зростання системно значимих банків перевершує темпи зростання активів держбанків (71,5% проти 64%) в тому числі завдяки швидкозростаючим ФК «Відкриття» і Промсвязьбанку, ефективно розвиваються за рахунок M & A і зростання корпоративного кредитування надійних позичальників.
Не варто забувати і про високу динаміку зростання Бінбанку і МКБ, які, хоча і не відносяться поки до числа системно значущих, значно розширили свої позиції на ринку в останні три роки.
Держбанкам буде не так просто відстояти свою частку, особливо з огляду на її можливе розмивання в ході планованої приватизації.
