Девальвація і різке підвищення ставки в кінці 2014 року стали причиною того, що російські банки протягом двох років змогли не тільки достроково гасити свої зовнішні борги, а й скуповувати зобов'язання компаній в іноземній валюті. Причому купували не лише єврооблігації, але і кредити. Подібні дії привели до того, що сукупний борг російських емітентів з I кварталу 2014 по I квартал 2016 року знизився на $ 50 млрд. Таку оцінку в макроекономічному огляді призводить Національне рейтингове агентство ( «Известия» ознайомилися з документом до офіційної публікації).
На часовому відрізку I квартал 2014 року - I квартал 2016 року, як свідчить статистика Міжнародного банку розрахунків (МБР), сукупний зовнішній борг російських емітентів знизився з $ 163 млрд до $ 113 млрд. Як наголошується в огляді НРА, такі досягнення стали можливими завдяки активності вітчизняних кредитних організацій.
«У 2014-2015 роках російські банки активно гасили свій зовнішній борг, спочатку за графіком, а потім і достроково. Потім вони почали скуповувати весь зовнішній борг, що не погашений емітентами, який вони могли знайти на ринку. Причому викуповувалися не тільки єврооблігації, але і кредити », - йдеться в огляді НРА.
У підсумку за два роки загальний зовнішній борг російських емітентів знизився на $ 50 млрд, зазначає агентство. Свій висновок щодо впливу банків на процес аналітики НРА роблять на підставі статистики платіжного балансу. «Ми бачимо, що банки погашають свої борги в обсязі, що перевищує термінові зобов'язання, а нефінансові компанії, навпаки, недоплачують проти графіка», - підкреслюється в огляді агентства.
За словами директора методичного департаменту НРА Максима Васіна, процес став можливий завдяки наявності в банках достатньої кількості валютної ліквідності.
Причин її формування кілька. По-перше, перш за все це валютна ліквідність, абсорбована у населення в період кризи зими 2014-2015 років. Причому мова йде не тільки про вже накопичені кошти, а й про тих, що люди скуповували в паніці в період девальвації. По-друге, після різкого і раптового підвищення ключової ставки Центробанком до 17% в грудні 2014 року обіцяна прибутковість по депозитах в багатьох кредитних організаціях підскочила до 18-20%. Відповідно це привернуло рублеву ліквідність, яку банки використовували в тому числі для покупки валюти. І теж мали для цього підстава, оскільки зниження кредитування населення і реального сектора в період кризи призвело до революційної ситуації - старі позики поверталися, а нові не видавалися. Куди направляти кошти? На викуп власних облігацій за ціною нижче номіналу, що було виправдано і доцільно, вважають аналітики.
- Основна мета - для чого банки скуповували борги - економічна, - пояснив Максим Васін. - Викуп до погашення дозволяє дати істотну економію в обслуговуванні боргу. Погашення боргу, номінованого у валюті, вироблялося випереджаючими темпами, оскільки банки побоювалися його подальшого подорожчання в зв'язку з ризиком девальвації.
При цьому, як вважає експерт, публічний борг російських емітентів міг бути придбані кредитними організаціями, оскільки була можливість вигідно розміщувати валютні кошти з низьким ризиком в умовах різкого уповільнення кредитування.
- У результаті відбулося значне скорочення зовнішнього боргу банків і корпорацій, номінованого в іноземній валюті, а частина зовнішнього боргу замістити внутрішнім. Крім того, відбулося і часткове перекредитування багатьох компаній в Росії, - зазначив представник НРА.
Значною мірою мова йде про металургійних і державних компаніях.
- Російські компанії отримали можливість піти від валютного ризику і кредитуватися в російських банках, - заявив Максим Васін.
Аналітик ГК ТeleTRADE Михайло Поддубський пояснює прагнення достроково погасити свої зовнішні борги і скупити чужі ще й режимом санкцій.
- Причиною поступового зниження обсягів зовнішнього боргу є саме неможливість для окремих компаній, на які накладено санкції, рефінансувати свій борг - старі борги погашаються, а нові видаються в менших обсягах, - прокоментував аналітик.
На його думку, подібна динаміка, ймовірно, буде спостерігатися і далі - до моменту зняття санкцій. Однак в цьому році цей тренд поки не підтверджується. За підсумками першого півріччя 2016 року сукупний зовнішній борг Росії, включаючи зобов'язання розширеного уряду, ЦБ, банків і нефінансових компаній, припинив знижуватися і навіть трохи виріс - на $ 3 млрд, до $ 521,5 млрд. Правда, при цьому він все одно залишається на безпечному рівні нижче 40% ВВП, відзначається в огляді НРА.
Ризики різкого ослаблення національної валюти знизилися, що робить скупку власного боргу вже не такою цікавою, пояснює зміну тренда аналітик групи компаній «Фінам» Богдан Зварич.
- Швидше за все, зараз йтиметься про планомірне погашення боргу, номінованого в іноземній валюті, і поступовому заміщенні його рублевих. Цьому також сприятиме зниження ставок з боку ЦБ, що буде вести до зниження вартості зобов'язань, - заявив він.
Читайте також:
Економіка зробила заявку на вихід з рецесії
Прогноз загального оптимізму
Куди направляти кошти?
