Таксі різних країн світу: від лондонських кебів до московського жовтого

Фото: ІТАР-ТАСС

Столичне таксі незабаром придбає єдиний жовтий колір. Мосгордума одноголосно підтримала поправки в закон "Про таксі" . І хоча читання лише перше і на дворі поки весна, немає сумнівів, що машини столичних перевізників "пожовтіє" до приходу осені - вже з 1 липня.

Не всі таксисти задоволені нововведенням, побоюючись, що перефарбування всіх автомобілів призведе до зростання витрат. Однак у жовтої фарби є незаперечна перевага - її помітність і помітність.

До речі, вперше жовтого кольору машини з'явилися в Нью-Йорку ще на початку минулого століття, коли компанія Yellow Cab стала випускати авто, призначені для роботи виключно в якості таксі.

Але і у родоначальників жовтих таксі згодом виникли проблеми через колір, правда, не з боку водіїв. У 1960-х нью-йоркські таксомотори оснастили радіозв'язком з диспетчерами, що викликало невдоволення пасажирів, так як машина, наступна за викликом, які не підбирала голосуючих на вулиці. Американці вирішили проблему, просто розділивши таксі на види: зараз жовті машини працюють без диспетчерів, призначені тільки для обслуговування пасажирів з вулиць. А ось авто так званих кар-сервісів приїжджають за викликом, обладнані радіозв'язком і не мають права використовувати лічильник.

Фото: ІТАР-ТАСС

Що стосується інших країн, то лондонські кеби фарбують в чорний колір, в Німеччині та Арабських Еміратах колір машин кремовий. У Сінгапурі таксомотори блакитні, а в Таїланді - рожеві. Є країни, в яких авто фарбують колір в залежності від району, де вони працюють (Гонконг), а в ряді держав, наприклад у Польщі, будь-яких вимог до фарбування машин не пред'являється.

У країнах третього світу нарівні з цілком сучасними машинами використовуються таксі на мускульною силою. Наприклад, рикші в одну "людську силу" до сих пір зустрічаються в державах, що входили в сферу інтересів Британської імперії (Непал), крім того, існують зовсім вже екзотичні види - кажуть, що у В'єтнамі є так зване слонове таксі, - як машин використовують слонів, а у Венеції в ролі таксомоторів з успіхом виступають гондоли.

Варто відзначити, що рикші з часом стають швидше екзотикою, так як конкуренцію з механічним транспортом витримати неможливо. Часом безробіття настільки велика, що рикші беруться за перевезення вантажів, а не людей.

Перші таксі (і з лічильником!) З'явилися, за деякими даними, в Стародавньому Римі. На осі римських колесніц- "таксомоторів" кріпився таз, в який після проходження певної відстані падав камінь. Пасажир оплачував поїздку по числу камінчиків, накопичених в тазу.

Примітивні прототипи таксі з'явилися в Лондоні в 1636 році, коли лондонські кучерам стали видавати ліцензію на перевезення. Роком пізніше ця новація з'явилася в Парижі. Однак пасажири рідко користувалися новим сервісом, оскільки єдиного тарифу на перевезення не існувало і "з трудящих дерли втридорога". І лише в 1891 році з винаходом перших лічильників ситуація стала змінюватися.

Лічильники, звичайно, припали спочатку не по нутру візників. Так, в Росії, де таксометри з'явилися тільки в кінці XIX століття у вигляді шухлядки з віконцем, кріпиться до козлам, таксисти більше не могли приховувати частину прибутку від господарів таксопарку. Але поступово до лічильників всі звикли.

Фото: ІТАР-ТАСС

Цікаві факти про таксі


Текст підготовлений за матеріалами з відкритих джерел