Серце Путіна залишилося в панамських офшорах. Бізнесмен і колишній соратник прем'єра розповів, як формувалося стан найбагатшою сім'ї світу
Москва, Грудень 27 ( новий Регіон , Олексій Усов) - «Не змінювати Батьківщині» закликав Путін соратників на останньому мітингу, позначивши себе і своїх прихильників як тих, хто любить батьківщину всім серцем. Як з'ясувалося, інтереси без п'яти хвилин довічного президента на пост глави РФ лежать в офшорах Панами, Ліхтенштейну, Британських Віргінських островів, в банках і компаніях Лондона і Цюріха. Бізнесмен Сергій Колесников, колишній соратник прем'єра, який став відомим після публікації в ЗМІ фінансових схем будівництва «палацу Путіна» у Прасковеевка, розкрив для журналістів кілька прикладів фінансової організації бізнесу найбагатшого клану в світі. Висновки Колесніков засновує на аудіозаписах розмов в «ближньому колі» Путіна, фрагменти яких опублікував журнал «The New Times».Від редакції. Див. По даній темі- Колесніков про палац Путіна
«Путін - мільярдер, за даними Сергія Колесникова»: http://rublev-museum.livejournal.com/156468.html
«Сергій Колесников:" Країна вироджується. Але саме така країна і потрібна існуючому режиму "»: http://rublev-museum.livejournal.com/156892.html
«Управління справами Президента Володимир Кожин і прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков викриті у брехні»: http://rublev-museum.livejournal.com/49423.html
Колесніков, чий підпис стоїть на багатьох документах, і, перш за все, на установчих документах багатьох цих офшорів і конторок, зареєстрованих по країнах і континентах, пояснив деякі принципи найвищого бізнесу. Зрозуміло, на прикладі будівництва палацу Путіна в Геленджику, до якого Колесников мав безпосереднє відношення. Тільки почавши «розкручувати» для журналістів механізм фінансування лише одного проекту, бізнесмен навів приклад всього функціонування російської економіки і навіть зовнішньої політики ( см. схеми та документи в оригіналі тексту The New Times)
Першим принципом фінансових побудов «в путінському оточенні» «стояло завдання забезпечити права власності без імені і без підпису», - каже Колесніков (цитується по публікації The New Times).
Забезпечили так: в князівстві Ліхтенштейн можна відкрити компанію, акції якої виписуються на пред'явника. Власником акції вважається той, хто прийшов і пред'явив акцію з номером на зборах акціонерів: це може бути сам власник, а може - його адвокат. Більш того: таку номерну акцію можна без будь-якого юридичного договору передати будь-якій особі. Так в Вадуці (Ліхтенштейн) з'явилася компанія Lirus Holding AG: було випущено 100 акцій. Сюди заводилися гроші з офшорів. Одночасно в Цюріху, Швейцарія, була зареєстрована керуюча компанія Lirus Management AG, яка, в свою чергу, утворювала свою на 99,99% російську "дочку" - ТОВ «Росинвест».
Друге. Як легально завести гроші в Росію? Робилося це через статутний капітал «РОСИНВЕСТ»: на момент його створення 18 жовтня 2005 року статутний капітал становив 1 млрд рублів, в 2007-му - вже 2 млрд, а до листопада 2009 року - більше 5 млрд рублів. «Це був один з найбільших статутних капіталів в Росії», - каже Колесніков. Через «Росинвест» гроші інвестувалися в різні проекти. В аудіозаписах і документах фігурують: Виборзький суднобудівний завод, «Росінфоавіа», «Росавіаінвест» (термінал в аеропорту Пулково), Приморська верф, і т.д. і т.п.
Частина із згаданих проектів не пережили кризи 2008-2009 років, але справа своє зробили: гроші легалізували. «Все повинно було бути чисто: так, щоб не привертати уваги, ніяких зайвих очей», - каже Колесніков. Легалізовані через російські компанії гроші, або частина з них, і пішли на «Проект Південь» - будівництво того самого «Палацу Путіна» в Геленджику.
Відзначимо, що згадані проекти з відмивання грошей (фінансування підприємств «оборонки», модернізація лікарень пі ін.), Подаються зараз як докази ефективності управління країною в останні 12 років.
Третій спосіб збереження власності в умовах, коли свій підпис на відповідних юридичних документах ім'ярек поставити не може, - це мати бізнес з дуже обмеженим колом людей. За словами Колесникова, свій бізнес Путін вибудував як розвідувальну мережу: як правило, люди з різних бізнесів не перетинаються. Одна ланка провалиться - конфіденційна інформація про інші не витече. Ближнє коло Путіна - 10-15 чоловік. Найближчий, самий довірений складають ті, кого кандидат в президенти запрошує на свій день народження: у розмовах вони фігурують під «ніками» або «кликухи» - кому як більше подобається.
Наприклад, на 55-річчі Володимира Путіна, куди були також запрошені Сільвіо Берлусконі і Жак Ширак, були присутні: один з найбільших акціонерів банку «Росія» Юрій Ковальчук, він же «Косий» (стан, за оцінками російського Forbes, $ 1,5 млрд ), нафтотрейдер Геннадій Тимченко ($ 5,5 млрд) - «Гангрена», глава «Газпрому» Олексій Міллер - «Солдат», керуючий справами президента РФ Володимир Кожин - «тужурка», керівник Служби безпеки президента, заступник директора ФСТ генерал Віктор Золотов - «Генералісимус», Микола Шамалов - «про ессор Преображенський ». Тільки Дмитро Горєлов ніякої клички не має. Все - з Санкт-Петербурга, двоє - засновники знаменитого кооперативу «Озеро», троє (за іншими даними, п'ятеро) - вихідці з КДБ СРСР.
Десь посередині цієї розгалуженої схеми (див ілюстрації та документи в тексті «Нового Часу») знайшлися і причини глибинних протиріч між Путіним і американськими політиками.
З самого початку побудови «державницьких» схем у друзів Путіна по кооперативу «Озеро» - Миколи Шамалова і Дмитра Горєлова були більш ніж хороші зв'язки в корпорації Siemens. Зокрема, у Горєлова (давнього колеги Путіна по КДБ і петербурзької мерії) була російська компанія, яка дозволяла укладати, як пояснює Колесніков, «комплексні контракти» з Siemens. А Микола Шамалов 16 років пропрацював представником німецького гіганта в Росії - аж до 2008 року. Тоді Міністерство юстиції США пред'явило Siеmens звинувачення в тому, що компанія в період з 2001 по 2007 рік виплатила по світу $ 1,4 млрд у вигляді хабарів. Siеmens заплатив штраф на кілька сот мільйонів доларів (компанія торгується на Нью-Йоркській біржі, а тому перебуває в юрисдикції США), пообіцяв бути білим і пухнастим, а Шамалов втратив вигідного роботодавця. Може, в тому й причина антиамериканізму Путіна, який став зашкалювати саме під кінець його другого президентського терміну? У сенсі - за одного прикро, припускає видання.
Як вказує Колесніков, на одному з етапів «обробки» гроші проводилися через покупку медичного обладнання для російських лікарень. Це робилося через лондонську компанію EM & PS (власники Горєлов, Колесников, Шамалов). Купувалося, перш за все, у Медичній інженерної групи (Medical Engineering Group) компанії Siеmens. Бізнес на медичному обладнанні для державних лікарень був надприбутковим. Наприклад, в 2003-2005 роках Дмитро Горєлов отримав з офшору Rollins International (Британські Віргінські острови) дивіденди трьома траншами на суму $ 21,3 млн. А Микола Шамалов в той же період і теж трьома траншами - $ 20,8 млн. Колесніков стверджує, що саме на ці кошти були куплені акції банку «Росія», справжнім власником яких, не сумнівається він, став Путін, якого його «партнери» звали частіше на прізвисько «Михайло Іванович». Втім, прес-секретар прем'єра Дмитро Пєсков в інтерв'ю англійській газеті Financial Times будь-які зв'язки свого начальника з банком «Росія» категорично відкинув.
Цілями численних «операцій прикриття» (які зараз подаються в передвиборному чаду, як економічні досягнення Путіна і його оточення - інвестиції в «оборонку», медицину, соціальний сектор) були не тільки фінансові накопичення або іміджеві проекти, на кшталт «Палацу в Прасковеевка». Колесніков наводить характерний приклад - як було встановлено «кланом Путіна» контроль над «Газпромом»:
12 лютого 2002 року лондонська EM & PS перевела в Rollins $ 85 млн, з яких $ 50 млн пішли в сейф, тобто в панамський офшор. А в липні і вересні 2004 року цей же панамський офшор Santal Trading видав позику і гарантійні листи на суму $ 41 млн компанії «Аброс», зареєстрованої в Санкт-Петербурзі і є 100-процентною "дочкою" Банку «Росія», і ще $ 18 млн дав в борг компанії «Акцепт» (нею володіє далекий родич Путіна Михайло Шеломов): на ці гроші «дочка» і «браток» придбали відповідно 49,97% і 13,5% акцій компанії "Согаз", за допомогою якої через серію угод, про яких багато писалося, Банк «Росія» отримав контроль над грошовими потоками найбільшої російсько монополії - «Газпрому». Колесніков стверджує, що діяли вони також в інтересах «Михайла Івановича».
Підсумком махінацій, описаних Колесніковим і ще сотень інших, стало те, що «клан Путіна» став вважатися західною пресою найбагатшою родиною в світі. За даними британських і чеських ЗМІ Путін за час свого перебування при владі створив імперію вартістю 130 млрд. Доларів. Стан російського прем'єра і його рідних, за даними видань, на 56 млрд. Доларів вище активів офіційного лідера рейтингу журналу Forbes, мексиканського магната Карлоса Слім Елу. Газети вважають, що прагнення зберегти контроль над імперією і стало головною причиною рішення Володимира Путіна балотуватися в президенти.
© Блог наукового колективу Музею імені Андрія Рубльова.
